Опыт применения карбоцистеина у детей с острыми респираторными заболеваниями

Н.А. Бєлих Луганський державний медичний університет

Резюме. У статті наведені результати вивчення ефективності застосування препарату «Флюдітек» у лікуванні дітей старшого віку, хворих на ГРІ. Ефективність та безпечність препарату оцінювали за клінічною картиною, динамікою кашлю та оцінкою батьків та самих пацієнтів. Продемонстровано, що препарат «Флюдітек» має виразний терапевтичний ефект при лікуванні кашлю у дітей, хворих на гострі інфекційні захворювання, є безпечним у застосуванні.

Ключові слова: діти, гострі респіраторні захворювання, кашель, карбоцистеїн.

Вступ

Хвороби органів дихання займають перше місце у структурі дитячої захворюваності в Україні, з них 80–90% — гострі респіраторні інфекції (ГРІ). Поширеність ГРІ серед дитячого населення в 1,5–3 рази перевищує показники у дорослих. Крім того, у дітей значно частіше захворювання мають ускладнений перебіг (отити, синусити, бронхіти, пневмонії), тому лікування цих патологічних станів є актуальною проблемою клінічної педіатрії, значущість якої суттєво зростає в осінньо-зимовий період [13,14].

До основних клінічних симптомів ГРІ, як відомо, належать кашель, нежить, порушення носового дихання, підвищення температури тіла, біль у горлі тощо. Саме кашель часто є причиною занепокоєння батьків та звернення по медичну допомогу до лікаря-педіатра або сімейного лікаря.

Загальновідомо, що кашель є захисним рефлексом, спрямованим на очищення дихальних шляхів, проте він може набувати й патологічного характеру при захворюваннях органів дихання та бути проявом недостатності механізмів санації трахеобронхіального дерева [3].

Запальний процес у дихальних шляхах, незалежно від його локалізації, завжди супроводжується проявами дискринії (порушенням слизоутворення), реологічних властивостей та транспорту секрету з верхніх і нижніх дихальних шляхів. Аналіз особливостей кашлю дає можливість у кожному конкретному клінічному випадку диференційовано підходити до медикаментозної терапії кашлю.

Основною метою лікування кашлю при ГРЗ є поліпшення дренажної функції бронхів, відновлення адекватного мукоциліарного кліренсу, протизапальна та, за необхідності, бронхолітична терапія [2,4,6,7,9,10]. Спектр препаратів, що впливають на характер секрету слизової оболонки дихальних шляхів, включає наступні групи:

  • відхаркувальні засоби — як правило, рослинного походження, що стимулюють гастропульмональний рефлекс (корінь алтея, трава термопсиса, корінь солодки тощо). Ці препарати збільшують кількість секрету;
  • мукогідранти — препарати, що сприяють проникненню води в структуру шару «золь» секрету. Це сольові та содові розчини, йодвмісні препарати (калію йодид);
  • ферментні препарати — розріджують слиз шляхом ферментації її елементів (рибонуклеаза, дезоксирибонуклеаза);
  • тіолвмісні муколітики — здатні розщеплювати дисульфідні зв'язки глікопротеїдів слизу за рахунок наявності в їх структурі молекули вільної сульфгідрильної групи (ацетилцистеїн, цистеїн). Ці препарати ефективно розчинюють гнійне мокротиння, проте не посилюють її виведення, що сприяє зростанню її кількості у нижніх дихальних шляхах із розвитком так званого синдрому «затоплювання», особливо у дітей грудного віку, тому їх слід використовувати обережно;
  • поверхньоактивні та розріджуючі речовини — похідні вазициноїдів (бромгексин, амброксол). Ці препарати посилюють синтез сурфактанту, який поліпшує реологічні властивості слизу та розріджує секрет;
  • мукорегулятори (карбоцистеїн) — препарати, що нормалізують в'язкість та реологічні властивості слизу, що поліпшує мукоциліарний кліренс [5,9,14].

Найбільш ефективними протикашльовими препаратами вважаються муколітики, тому що саме вони добре розріджують бронхіальний секрет, змінюючи структуру слизу, при цьому не збільшуючи кількість мокротиння. Муколітики представлені двома основними групами: протеолітичними ферментами та неферментними засобами [9–12].

Муколітичний ефект ферментних препаратів (протеаз та дезоксирибонуклеази) пов'язаний із руйнуванням пептидних зв'язків у білкових молекулах і високомолекулярних продуктах їх розпаду, а також гідролізом та розщепленням ДНК, що міститься у великий кількості в гнійному мокротинні. Серед небажаних проявів протеолітичних ферментів — ризик кровохаркання та легеневих кровотеч, посилення деструкції міжальвеолярних перетинок, алергічні реакції, тому з появою сучасних муколітиків використання ферментних препаратів вважається недоцільним [9].

У педіатричній практиці широко застосовуються лікарські препарати на основі карбоцистеїну. Так, добре вивченим і перевіреним на практиці сучасним та ефективним мукорегулятором є препарат карбоцистеїну «Флюдітек», який має одночасно мукорегулюючий та муколітичний ефекти. Механізм дії карбоцистеїну пов'язаний з активізацією сіалової трансферази — ферменту келихоподібних клітин слизової оболонки бронхів, що формує склад бронхіального секрету. Карбоцистеїн нормалізує кількісне співвідношення кислих і нейтральних сіаломуцинів бронхіального секрету (зменшує кількість нейтральних глікопептидів і збільшує кількість гідроксисіалоглікопептидів), що відновлює в'язкість та еластичність слизу. Під його впливом відбувається регенерація слизової оболонки, відновлення її структури, нормалізація кількості клітин і, як наслідок, зменшення кількості слизу. Карбоцистеїн знижує в'язкість бронхіального секрету та виділень з синусів, полегшує відходження мокротиння та слизу, зменшує кашель. Крім того, на фоні терапії цим препаратом покращується мукоциліарний кліренс і специфічний захист (відновлюється секреція IgA). При цьому дія карбоцистеїну поширюється на всі відділи дихальних шляхів, які залучені до патологічного процесу (верхні та нижні), а також верхньощелепні синуси, євстахієву трубу, порожнини середнього вуха [5,7,10–14]. Тому застосування карбоцистеїну є ефективним при хворобах органів дихання, особливо в разі ускладнень з боку ЛОР-органів.

Метою дослідження було оцінити клініко-лабораторну ефективність, переносимість та безпечність препарату «Флюдітек» у дітей з ГРЗ, провести порівняльну оцінку клінічної ефективності препарату з іншими муколітиками.

Матеріал і методи дослідження

Робота проводилася на базі відділення респіраторних інфекцій Луганської міської дитячої лікарні №1 (головний лікар — М.В. Бохан). Протягом 2-х тижнів під спостереженням перебувало 66 дітей (30 дівчат і 36 хлопчиків) віком від 11 до 17 років з клінічними проявами ГРЗ. Діти були розподілені на 2 групи: основна група (n=35) отримувала препарат «Флюдітек» у комплексній терапії ГРЗ; контрольна група (n=31) отримували відхаркувальні препарати рослинного походження на фоні базової терапії, яка включала жарознижувальні, противірусні засоби та антибіотики за показаннями.

Критеріями включення до дослідження були діти з ГРЗ з непродуктивним кашлем віком від 11 до 17 років, які не отримували інших муколітиків. Критерії виключення: гострий стенозуючий ларинготрахеїт, пневмонія, бронхіальна астма, наявність тяжкої супутньої патології (хронічні хвороби шлунково-кишкового тракту в стадії загострення тощо), підвищена чутливість до компонентів препарату, відмова батьків чи самого пацієнта від участі у дослідженні.

Провідними клінічними симптомами ГРЗ були непродуктивний кашель, закладеність носа та/або нежить, ознаки інтоксикації, лихоманка. ГРЗ у дітей перебігало з клінічними проявами гострого ринофарингіту, гострого бронхіту, синуситу, отиту. Всі діти отримували комплексне лікування відповідно до встановленого діагнозу та тяжкості перебігу захворювання (противірусні засоби, антибіотики, антипіретики, деконгестанти тощо). Діти основної групи, крім базового лікування, отримували препарат «Флюдітек» у вигляді сиропу в рекомендованих вікових дозуваннях: діти до 12 років включно — 2% сироп по 5 мл 3 рази на добу, діти старше 12 років — 5% сироп по 15 мл 3 рази/добу.

Діти контрольної групи отримували стандартну фармакотерапію та відхаркувальні препарати рослинного походження у вікових дозуваннях. Спостереження за дітьми здійснювалося протягом лікування у стаціонарі та подальшій терапії в амбулаторних умовах (термін спостереження — 14 днів).

При первинному огляді у всіх дітей вивчали відповідність критеріям включення/виключення, анамнестичні дані (алергоанамнез, наявність супутньої патології тощо), проводили клінічну оцінку стану хворого: температурної реакції, симптомів інтоксикації, нежитю, кашлю, фізикальних змін в легенях, призначалися лабораторні та інструментальні методи діагностики за показаннями. Клінічну оцінку стану здоров'я дітей здійснювали щоденно, симптоми оцінювали в балах, які реєстрували в протоколі спостереження (табл. 1) [6].

Таблиця 1 Оцінка клінічних симптомів ГРЗ на фоні терапії мукоактивними препаратами (в балах)

Моніторинг побічних ефектів, пов'язаних із використанням препаратів, проводили протягом всього періоду спостереження. Середній вік дітей основної групи становив 13,4±2,1 року, в контрольній групі — 13,8±2,5 року. Групи спостереження були порівнянними за гендерним складом: в основній групі було 20 (57,1±8,4%) хлопчиків та 15 (42,9±8,4%) дівчат, в контрольній — 16 хлопчиків та 15 дівчат (51,6±8,9% та 48,4±8,9% відповідно). Третина дітей в обох групах (переважно підлітків) мали таку шкідливу звичку, як паління (31,4±8,2% та 29,0±8,1% відповідно). Порівняльна ефективність комплексної терапії оцінювалася як з точки зору безпосереднього ефекту лікування (нівелювання клінічних симптомів запалення, динаміка кашлю), так і за оцінкою батьків або самих пацієнтів.

Статистичну обробку результатів проводили з використанням параметричних та непараметричних критеріїв за допомогою стандартної програми Microsoft Excel.

Результати дослідження та їх обговорення

У всіх дітей на початку спостереження визначався непродуктивний кашель. Серед клінічних форм ГРЗ у дітей основної групи діагностований гострий бронхіт — у 62,8±8,2%, гострий ринофарингіт — у 37,2±8,2% хворих. У контрольній групі у 67,7±8,4% діагностовано гострий бронхіт, у 32,3±8,4% — гострий ринофарингіт. Серед ускладнень ГРЗ на початку лікування в основній групі у 17,1±6,8% дітей виявлений синусит та у 8,6±5,0% — гострий отит, а в контрольній групі 9,7±5,3% дітей мали ознаки синуситу, 3,2±2,1% — гострий отит.

В основній групі дітей на фоні отримання карбоцистеїну спостерігалася тенденція до скорочення термінів використання муколітиків порівняно з дітьми контрольної групи, проте достовірних відмінностей не встановлено. Це можна пояснити наявністю в основній групі більшої кількості хворих з ускладненнями з боку ЛОР-органів, що вплинуло на тривалість прийому муколітика. Так, у дітей основної групи тривалість прийому препарату «Флюдітек» становила 6,4±0,9 дня, в контрольній групі при використанні відхаркувальних засобів — 7,6±1,1 дня (p>0,05). Проте терапія кашлю в основній групі сприяла швидшій позитивній динаміці характеру кашлю: на 2–3-ю добу від початку лікування кашель став більш продуктивним (тривалість малопродуктивного кашлю склала 2,4±1,1 дня), що свідчило про поліпшення реологічних властивостей мокротиння. У контрольній групі цей показник був вдвічі більшим та склав 5,4±1,3 дня.

Застосування в лікуванні Флюдітеку прискорювало відходження мокротиння. Так, на 1-й день терапії продуктивний кашель реєструвався у 25,7±7,4% дітей основної групи, на 2-у добу — вже у 34,3±7,9%, а на 3-й день лікування у 71,4±7,6% дітей визначався більш продуктивний характер кашлю. У контрольній групі на 1-у добу терапії всі діти ще мали сухий кашель, на 2-й день лише 16,1±6,6% дітей мали продуктивний кашель, на 3-й день менше ніж у половини дітей реєструвався продуктивний кашель (45,2±8,2%).

Тривалість та інтенсивність кашлю в обох групах також мала відмінності. Так, в основній групі спостерігалося поступове зменшення інтенсивності кашлю, яку ми оцінювали в балах: у 1-й день терапії у 77,1±7,1% (27) дітей виразність кашлю була оцінена у 2 бали та у 25,7±7,4% (8) — в 1 бал, на 2-у добу — у 54,2±8,4% (19) — 2 бали, у 45,7±8,4% (16) — 1 бал, на 4-й день — лише у 34,2±8,0% (12) — 2 бали, у 54,2±8,4% (19) — 1 бал. На 9-у добу спостереження лише у 22,8±7,1% (8) дітей виявляли залишковий кашель, а у 27 дітей вже фіксувався дуже рідкий кашель (зранку після сну або фізичного навантаження).

У контрольній групі також визначалося зменшення інтенсивності кашлю, проте воно відбувалося більш повільно: в 1-у добу у 90,3±5,3% (28) дітей — 2 бали та у 16,1±6,6% (5) — 1 бал, на 2-й добу — у 83,8±6,6% 2 бали та 19,3±7,1% 1 бал. Лише на 4-й день реєструвалися позитивні зміни характеру кашлю: у 48,3±8,9% (15) — 2 бали та у 51,6±8,9% — 1 бал, залишковий кашель на 9-й день спостереження реєструвався у 54,8±8,9% (17) дітей (табл. 2).

Таблиця 2 Клінічна ефективність мукоактивних засобів у хворих на ГРЗ (в балах)

Аналіз середніх показників вологого кашлю також продемонстрував, що на фоні отримання карбоцистеїну вже на 3-й день лікування показник був значно більшим за показник контрольної групи із подальшим його зниженням (рис. 1). У групі дітей, які отримували муколітики рослинного походження, відзначалося поступове зростання показника, лише на 7-й день терапії кількість балів дорівнювала основній групі, де вже відбувалося зменшення показника.

Рис. 1. Середні показники строків появи продуктивного кашлю (бали)

Питома вага дітей, переважно підліткового віку, які палили, була однаковою в обох групах спостереження, тому внесок цієї шкідливої звички у динаміку кашлю був рівнозначним. Проте у курців контрольної групи спостерігалася тенденція до більш тривалого періоду сухого кашлю, ніж в основній групі (6,3±1,2 дня проти 4,2±1,3 дня відповідно), хоча недостовірна. Ймовірно, це пов'язано з більш ефективним впливом Флюдітеку на функцію мерехтливого епітелію, що вистилає бронхи, та відновленням секреції імунологічно активного секреторного імуноглобуліну А, поліпшенням мукоциліарного кліренсу (за рахунок потенціювання активності війок), що підтверджується досвідом застосування Флюдітека у підлітків-курців іншими вченими [1].

У дітей, які отримували у складі комплексної терапії ГРЗ Флюдітек, інтенсивність кашлю протягом дня вірогідно не відрізнялася від дітей контрольної групи. Інтенсивний кашель вдень в основній групі реєструвався у 22,8±7,1% (8) дітей, незначний — у 77,1±7,1% (27) дітей; на 4-у добу спостереження інтенсивний денний кашель фіксувався лише у 17,1±6,4% (6) дітей, а незначний — у 77,1±7,1% (27), у 5,7±3,9% (2) кашель нівелювався. Надалі інтенсивність кашлю протягом дня продовжувала зменшуватися. У контрольній групі інтенсивність денного кашлю також зменшувалася поступово: на 1-у добу спостереження у 67,7±8,4% (21) кашель був інтенсивним (2 бали), а на 3-й день — у 32,2±8,4% (10), а у 68,8±8,4% (21) він був ще помірно вираженим (1 бал).

Тривалість продуктивного кашлю у дітей обох груп вірогідно не відрізнялася та склала 5,6±1,4 та 6,4±1,9 дня відповідно (p>0,05).

В основній групі кашель вночі не турбував пацієнтів у 48,6±8,4% (17 випадків) з 3-ї доби терапії, а повністю нівелювався у всіх дітей на 4-й день спостереження. У третини (32,3±8,4%) дітей контрольної групи нічний кашель продовжувався на 3-ю добу терапії, а повністю зникав у всіх пацієнтів лише на 8-й день лікування, що було достовірно пізніше, ніж в основній групі (p<0,05).

Тривалість нежитю достовірно не відрізнялася у групах спостереження — зменшення ринореї визначалося на 3-ю добу лікування у всіх дітей.

Динаміка аускультативних змін у дітей мала певні відмінності на фоні проведеного лікування. В основній групі вже на 3-ю добу лікування визначалася повна відсутність сухих хрипів, в той час як в групі контролю ще третина дітей мали сухі хрипи (32,2±8,4%). Тривалість вологих хрипів вірогідно відрізнялася: на 7-й день терапії аускультативну картину із вологими хрипами мали ще 17,1±2,3% дітей основної групи та 29,0±3,1% дітей контрольної групи. Повністю зникали хрипи у дітей основної групи на 8 добу терапії, а в контрольній — на 9-й день.

Під час дослідження не було встановлено ніяких несприятливих реакцій на медичні препарати, що застосовувалися у комплексній терапії в обох групах.

Хороші та відмінні результати лікування батьки визначали у 31 (88,6±5,4%) пацієнта основної та у 21(67,7±8,4%) контрольної групи (рис. 2). Задовільний результат визначався у 4 (11,4±5,4%) та 8 (25,8±7,4%) дітей відповідно. Не задоволені результатом лікування були 2 (6,1±4,2%) батьків дітей контрольної групи.

* — достовірність різниці з контрольною групою (р<0,05)

Рис. 2. Результати лікування за оцінкою батьків (%)

Висновки

Результати дослідження продемонстрували високу клінічну ефективність препарату «Флюдітек» у комплексній терапії гострих респіраторних захворювань у дітей старшого віку. Порівняно з дітьми контрольної групи, які отримували рослинні відхаркувальні засоби, в основній групі спостерігався швидший перехід непродуктивного кашлю у продуктивний, зниження інтенсивності кашлю вже з 2-го дня лікування, зникнення епізодів нічного кашлю с 4-ї доби терапії.

Препарат «Флюдітек» є ефективним і безпечним лікарським засобом, який полегшує виділення патологічно зміненого бронхіального секрету, поліпшує мукоциліарний кліренс, зменшує ймовірність мікробної колонізації органів дихання.


ФЛЮДІТЕК

Склад лікарського засобу: діюча речовина: карбоцистеїн (carbocisteine);

Флюдітек 2 %: 1 мл сиропу містить 20 мг карбоцистеїну;

Флюдітек 5 %: 1 мл сиропу містить 50 мг карбоцистеїну.

Лікарська форма. Сироп.

Фармакотерапевтична група. Засоби, які застосовують при кашлі та застудних захворюваннях. Муколітичні засоби. Карбоцистеїн. Код АТС R05С В03.

Показання для застосування. Лікування симптомів порушень бронхіальної секреції та виведення мокротиння, особливо при гострих бронхолегеневих захворюваннях, наприклад при гострому бронхіті; при загостреннях хронічних захворювань дихальної системи.

Протипоказання.

Флюдітек 2%.

  • Дитячий вік до 2-х років;
  • гіперчутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин;
  • пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у період загострення;
  • І триместр вагітності (у зв’язку з недостатньою кількістю даних щодо тератогенної та ембріотоксичної дії).

Флюдітек 5%.

  • гіперчутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин;
  • пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у період загострення;
  • І триместр вагітності (у зв’язку з недостатньою кількістю даних щодо тератогенної та ембріотоксичної дії).

Спосіб застосування та дози.

Флюдітек 2 %: Діти віком від 2 до 5 років - по 1 доз. ст., наповненому до відмітки 5 мл, 2 рази на день; Діти віком від 5 років до 15 років - по 1 доз. ст., наповненому до відмітки 5 мл, 3 рази на день. Флюдітек 5 %: по 1 дозувальному стаканчику, наповненому до відмітки 15 мл, 3 рази на день.

Побічні ефекти.

Флюдітек 2 %:

  • Ризик розвитку порушення бронхіальної прохідності у дітей віком до 2-х років (див. розділи «Протипоказання» і «Особливості застосування»).
  • Можливі розлади травлення (біль у шлунку, нудота, блювання, діарея). У таких випадках рекомендується зменшити дозу.
  • Можливі алергічні шкірні реакції, такі як кропив’янка, ангіоневротичний набряк, свербіж, еритематозні шкірні висипання (можливо, віддалені у часі).
  • Було зафіксовано декілька випадків фіксованого висипу, викликаного лікарським засобом.

Флюдітек 5 %:

  • Можливі розлади травлення (біль у шлунку, нудота, блювання, діарея). У таких випадках рекомендується зменшити дозу.
  • Можливі алергічні шкірні реакції, такі як кропив’янка, ангіоневротичний набряк, свербіж, еритематозні шкірні висипання (можливо, віддалені у часі).
  • Було зафіксовано декілька випадків фіксованого висипу, викликаного лікарським засобом.

Категорія відпуску. Без рецепта.

Реєстраційні посвідчення:

Флюдітек, сироп 5% РП № UA/8082/01/02/01 Наказ МОЗ №1422 від 01.08.2018.

Флюдітек, сироп 2% РП № UA/8082/01/01 Наказ МОЗ №1422 від 01.08.2018.

Виробник. Іннотера Шузі, Франція/Innothera Chouzy, France.

Повна інформація про препарат міститься в інструкції для медичного застосування препарату.

Матеріал для розповсюдження в рамках спеціалізованих семінарів, конференцій, симпозіумів з медичної тематики та у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних та фармацевтичних працівників.

До списку статей
Этот сайт использует cookies для более комфортной работы пользователя. Продолжая просмотр страниц сайта, вы соглашаетесь с использованием файлов cookies. Если вам нужна дополнительная информация, пожалуйста, ознакомьтесь с условиями использования сайта и политикой о конфиденциальности
X